Я дуже давно не писав у блог. Але сьогодні відбулось таке, чим мені захотілось поділитись. 
Сьогодні з ранку на роботі по всіх відділах був поширений лист в електронній пошті, який збентежив усіх. Суть полягала у з'ясуванні стосунків із адміністрацією та всіма підлеглими. Цей анонімний "лист" відправлений під логіном одного з керівників відділів, був дуже емоційним.
Трохи історії: 
На початку місяця відбулась інвентаризація, яку не дуже талановито організували. Планувалось, що робітники першої зміни рахуватимуть до 21,00, другої до 23,00, а третьої до 02,00. Але сталося так, що обсяг підрахованого на 23,00 був недостатнім, щоби третя зміна встигла завершити інвентаризацію до 02,00. Тому було прийнято рішення не відпускати другу зміну доти, доки все не закінчать. Завчасно було попереджено служби таксі про необхідність вночі розвезти працівників по домівках. А також замовлені обіди для працівників третьої зміни. Ось тут і сталася неприємність. Обідів не вистачило на всіх, бо була й друга зміна.... Директор списав кілька ящиків Кока Коли та батончиків і роздав всім "голодним". після закінчення роботи всіх розвозили за рахунок підприємства по домівках. когось на Дакі, когось на Капітальну, когось на Зелений, а когось навіть у Харцизськ та Донецьк.
Наступного дня директор запросив керівників відділів на вечірку в кафе Харчевня, де планувалося відзначити 3 роки з дня відкриття, та завершення річної інвентаризації. Вечірка була приватна, і відбулася коштом директора. Деякі працівники не зрозуміли  чому директор так вчинив і запросив 8 чоловік з 86 працівників. І чому він не напоїв за власний кошт 86 чоловік!!! Почалися залаштункові обговорення, в результаті було вирішено влаштувати окрему вечірку без адміністрації)) все ніби вже було обговорене, але надвечір пішов рясний дощ, і все не відбулось. пройшло ще кілька день, та розмови не вщухали, а навпаки обростали новими подробицями, що ніби адміністратори вийшли на роботу із перегаром, а потім п'яними вешталися по відділах. 
Отже тепер до змісту листа:
у листі йшлося про те якими голодними відчували себе співробітники , яких силоміць тримали на роботі, і як їм було образливо чути про необхідність напружити свої сили для завершення відповідальної роботи... Також згадувалось про відсутність щорічної премії та алкоголізм адміністрації. Та головним фактом, який образив автора було не запрошення його та інших "постраждалих" на "гей-вечірку" у Харчевні. Це означало, на його думку, дійсне відношення до персоналу з боку адміністрації. 
Цитата з листа:
"...Когда вам надо, когда директор боится потерять свою работу, вы требуете от нас исполнения всех ваших приказов, а когда речь идёт об элементарном - отблагодарить сотрудников за проделанную работу то вы про нас забываете..... Очень неприятно смотреть как два пьяных администратора, держась друг за друга, ходят по залу.... К окружающим надо относиться так, как хочешь, чтоб они относились к тебе. Так вот, теперь мы будем считать себя в праве отвечать вам тем же...."

Ранком всі заходились обговорювати такі несподівані "Новини". А ввечорі, коли я вже збирався йти до дому, до відділу прийшла перекладачка, зачитала прізвища, та запросила всіх названих до адміністрації в кабінет директора. Директора звати Свен. Він німець, доречі й компанія німецька. Російською майже не говорить. Нас було троє, та був іще один хлопець з іншого відділу, отже четверо. Заходимо. Нам вказують сідати і він починає не зовсім зрозумілу для мене розмову на тему ранішнього листа. з'ясувалося що вони підняли відомості з інвентаризації, і визначили коло підозрюваних (на їх думку це були робітники другої зміни, яким не дісталося халявного обіду) до якого потрапив і я)))) бо працював тоді у другу зміну!. Розмова була дуже цікаво побудована. Раніше мені здавалося що таке буває лише у іноземному кіно, але це сталося в моєму житті. То ж Свен вибачився перед всіма присутніми (4 з 10ти чоловік що працювали у 2 зм.), сказав, що не був повідомлений про кількість замовлених обідів, та запропонував відступні - талони на обід у кафетерії. Я був ошелешений! також він розповів що неприємно здивований з того що це надійшло саме через електронку, бо в нас є спеціальна скринька для зауважень, куди можна анонімно вкладати свої повідомлення, а також ми всі маємо можливість приходити в кабінет до нього із своїми незручними запитаннями. Через це він змушений написати відгук на цей лист надіслати його по всіх відділах, в Київський офіс, та у Дюссельдорфський офіс, після чого німецький авдитор зв'яжеться з київським авдитором, та буде дана резолюція що до інциденту. Людей що згадані в цьому листі попросять дати пояснення. І ВЗАГАЛІ ВСЕ ЦЕ БУДЕ ВЕЛЬМИ НЕПРИЄМНО... потім він спитав особисто кожного що, хто думає. Після цього він ще раз вибачився та просив наступного разу, коли будуть такі питання безпосередньо йти до нього.
Мене сильно здивувала його поведінка. І справа не в тім, що запахло смаженим. а в тій системі відношень "директор-підлеглий" яка існує там, не заході. Із самого початку для мене було незвичайно, що директор сидить поряд із іншими  та не ховається від людей. Двері його кабінету завше є відчиненими. будь хто може зайти й попросити олівця, наприклад, і він дасть, зовсім не образившись. це є нормальним робочим процесом. Для нього цілком нормальним є вибачення перед співробітниками, котрі на нього накатали анонімку, через яку він мусить виправдовуватися перед своїм начальством.  також мене здивувало те, що якомусь листу нез'ясованого автора, приділяється стільки уваги, що є необхідність надсилати це у Дюсельдорф та Київ, що все банально не зам'яли у зародку, поки не розрослося у щось більше.
Я працював із багатьма директорами, але можу сказати що в більшості був потворний радянський стиль керівництва із холуями та підлабузниками, та різними підкилимними течіями... та купою дрібних гріхів та слабкостей. їх девіз був : "Я директор  - ти дурень"
Невже для нашого народу потрібний якийсь начальник-цар, котрий частково самодур та тиран. інакше просто не можемо? Наш народ просто не може не лизати чийогось заду. Звичні німецькі порядки нас вводять в ступор. наша логіка відмовляється працювати)) чому так? менталітет? а може варто замислитись над його заміною?
Автор безумовно зробив хіт, але чи так чесно?Скажіть, а чи на вашому місці роботи ви можете уявити себе за чаркою горілки з директором? Якщо ні, то чи ображає це вас?

Досі всі головні вулиці та площі наших міст мають комуністичні назви. Центральна вулиця Макіївки - леніна; Донецька - Артема й так далі: постишева, косіора, челюскінців, Рози Люксембург, пр ленінський, пр ілліча, куйбишева, кірова, плєханова, дєпутатська, 50років утворення СРСР, павших комунарів..... Звісно що в цих міст не було довгої історії, і не було попередніх назв. Проте замість Артема, центральна вулиця Донецька називалась Перша лінія... Як на мене краще отак, аніж прізвисько рєвоюціонера Сєргєєва... Панове а чи не час задуматися над тим по яких вулицях ми ходимо щодня? кому хоча б щось відоме про подвиги постишевих, плєханових, косіорів, й так далі ( окрім. звичайно "подвигу" леніна)? невже такі назви зараз є актуальними, тим більше, що зараз ми маємо доступ до історичних матер'ялів, які свідчать про те що косіори та постишеви наказували забирати останній хліб в селян у 1932-33 роках, примушуючи їх помирати від голоду та розстрілювати "кулаків", майже ніхто з молоді не скаже хто така Роза Люксембург - на вулиці ім. якої розташовані чотири найбільші студентські гуртожитки у Донецьку. чому ми бережемо спогади по "павших комунарів" так само багатьом не ясно як і те за що вони таки "полегли". хто був Плєханов, я сам не знаю, але певен, що це був якийсь " заслужений" комуніст ( треба погуглити))).... навіщо нам такі назви?
Проблем у нашої держави не тещо багато, а занадто багато. Але не суть в тому яка проблема видається найголовнішою, а яка може зачекати із вирішенням, а в тому чи взагалі це є проблема чи ні! Чи є злочинцями Косіор, Постишев, Ленін, Дзержинський....та інші. Чи коїли вони жахливі злочини проти українського народу, чи просто "врємя било такоє!"? 
Якщо вони злочинці, то яке моральне право маємо ми нічого з цим не робити? Невже наші розстріляні, заморені голодом, закатовані в таборах предки не варті того щоби ми назавжди позбулися цих ганебних табличок на будинках? Наша країна не у такій скруті, щоби не можна було цього зробити. І проблема тут лежить дещо глибше. Багато хто вважає їх героями! Наше суспільство має пройти через декомунізацію. І зміна комуністичніх назв буде одним з етапів, що свідчитимуть про одужання суспільства як факт.
Я особисто за зміну назв! Бо не хочу щоби мої діти росли в державі де вулиці, замість її героїв носять прізвища її катів... 

люди разом, бо ім є сенс бути разом. коли в тебе нема чого сказати людині що є поряд, то це вже самотність, тільки самонтість разом. мабуть це ще гірше! 
єдина перешкода, що заважає виникнкнню щирих стосунків, це відсутність щирості як такої. ми всі боїмося бути обсміяними, і не відкриваємо своїх козирів
будьмо щирішими і відкритішими!

  Администрация Блогов@Mail.Ru от всей души поздравляет  Ivan Pozigun с днем рождения.

  Вы можете присоединиться к нам, отправив открытку или оставив свои поздравления в комментариях к этой записи.

"РуССкає Радіо - всьо будєт харашо" - саме таку формуліровку ми чуємо щодня. якщо ви слухаєте іншу станцію, можливі відмінності по тексту але не по суті. Кожен день ці люди намагаються підвищити нам настрій. Говорять тупорилі жарти, наче б то дуже дотепні... якась НЄПРЄХОДЯЩАЯ радість, нез'ясовано звідки узятая. вони раді усьому! сонце? - класно.. дощ? - перфект.. ожеледиця? cool, very cool!! ніщо не може вивести їх з цього тупощасливого стану. минають дні, тижні, місяці, роки....  а радіоведучі щасливі в ефірі. в країні дефолт, інфляція, повені, пожежі, вбивства.... а їм все пох! всьо будєт харашо! А як інакше? як заведені. немов хтось непомітно міняє в них енерджайзери, і щоранку вони бодрі й щасливі, жартують.
ви не помітили як з ефіру зникли якісь більш менш  самостійні програми? їх витіснили кальки американських шоу. плейлисти давно не складаються діджеями, а формуються виключно на основі отриманих квитанцій про проплати ротації. звісно все це розбавляється якимсь дійсно авторитетним продуктом... але це ще більш дебільно виглядає: якась співаюча хвойда "Маша Шлюпкіна" поряд з Селін Діон або Нора Джонс....

радіо 2000х достатньо відрізняється від радіо 1990х. розвинувшись у технічному плані, воно деградувало в особистісному. залишились лише дінозаври. хто прийде їм на зміну? На сучасних FM-станціях я не чую жодного діджея, котрий би "давив інтелектом". я не за те, що мають вести ефір кандидати наук, але має ж бути якийсь паритет? А з іншого  боку діджей перетворився в "говорящую голову" що покірно читає рекламу, СМСки, та оголошує не ним вибрану музику.. Нормальна людина там буде розвиватися? 
програми дебільнішають, спрощуються, втискуються у формати.... разом із ними дебільнішаємо ми, спрощуємося, форматуємось.... 

ранок починається: 
Доброго ранку любі радіослухачі! ви ще спите? Ну! швиденько прокидайтеся! а ми вам музику ХАРОШУЮ поставимо... Крістіну Орбакайте, наприклад... незважайте що текст дебільний, в нас же формат... всьо будєт харашо...

полудень:
Всі на роботах, хто проспав вже доїхав, хтось обідає... загалом місто живе. отже варто подати якісь тупі поради з інтернету для слабких розумом, воно ж бо й зрозуміло, в организмі катастрофічно невистачає йоду, тож допоможе йодомарин. а щоб все добре вам закріпилося знову поставимо ХАРОШУЮ проплачену пісеньку Крістіни Орбакайте, а що , може ж бути таке, що хтось її двадцять разів ранком не почув!... всьо будєт харашо...

післяобід:
вже ніхто робити не хоче, всі розморені, хтось вже додому посунув... може б привітики по передавати? всім бо цікаво, що якась там Лена з Снєжного передає палкий привіт Людє в Горловку! це ж просто аффігєть можна! А іще не всі знають що Валюха найкраща дєвчьонка на Бурозє, і що Вадюха передає привіт всім реперам Макіївки привіт. А Настя з Курахового настільки любить свого Славіка, що вірши пише (римуються так: рози-сльози; букєт-інтернет; голосом-волоси....) .....загалом нада щось заспокійливе ставити. О! Крістінушка Орбакайтушка, улюблена! (римується: нєжная-снєжная) всьо будєт ХА-ра-ШО

вечір:
всі по домівках роз'їхалися, на районах пиво п'ють, радіо слухають, музон замовляють... от і знаходиться поціновувачка таланту Крістіни Орбакаускас котра живе у Сніжному, й не встигла прослухать 601ше виконання невмирущого хіта онної, і замовляє знов "снєжную-нєжную"..... пи-здє-ц! всьо будєт ха-ра-ки-ри!

Сьогодні почув по радіо, що мінпромполітики та соцзахисту затверджує мінімальну годинну ставку оплати праці. вираховуватись вона має з мінімальної заробітної плати, приблизно вона має складати 5,64гривні, тобто при 8ми годинному робочому дні людина заробить трохи більше 40 гривень!!! сума просто астрономічна!!! я вважаю це публічною ганьбою для держави, і всі знають що існувати на такі гроші неможливо... і кортить почути відповідь на питання " хтось з урядовців, що розробляли таку ставку, зможе жити із такою платнею хоча б тиждень?"

ми зустрічаємо людей за зовнішністю. і все ж від цього не втекти))
та все ж мене втомлює бачити дурних людей, порожніх із середини.... втомило спілкуватися із ними., доводити їм щось, сперічатися із тупорилими гламурними суками, котрі не цікавляться ні чим окрім телешоу ДОМ2, і довжиною нарощених пазурів. мене кумарять "красівиє глупиє дєвачькі" категоричні у судженнях. мені неприємні тупі і прості як сімейні труси пацани.
сьогодні їхав із роботи із Донецька, позаду мене в 121му сиділи два таких телепня, що на весь автобус розповідали як вони класно гуляли на Зеленому мікрорайоні, життєві цінності - забухать, збити бабло де це вдасться, трахнути якусь хвойду з будинку № 64 на мікрорайоні Зеленому от тільки не визначились Настю чи Катю, бо це складно; набити пику Коляну із 67го будинку, позичити грошей в хазяйки ларька, на ринку Зеленого, де працює мати... 
попереду сиділи дві дєвачькі, що цвірінькали про те , якаж все ж таки Танька дурна, шо наростила нігті акрилом а не гелем, а іще "єсть в Ханжонково ещьо адна дєвачька котра красиво малює на нігтях...."
і отак всі 25 хвилин що я їхав... із переду одне, позаду інше... і всі із зовнішністю нормальною.... 
мені байдуже якщо на людині вдягнена немодна футболка, але обов'язково вона має бути чиста. людина що має нормальний мозок завжди буде нормально виглядати. оцінювати людей варто по їх вчинках, намірах. зовнішність часто залежить від матер'яльного стану, а це ще не покажчик великого розуму. іноді бачиш дівчину, красива, і все таке... а відкриє рота....то краще б мовчала. всі ми змушені спілкуватися із такими людьми в силу різних обставин: робота, навчання... але чим менше ми спілкуємось із ними , тим менше ми деградуємо. я наприклад обмежую таке спілкування із собою. прагну спілкуватись із людьми які мають що сказати про життя))
я втомився розчаровуватись в людях.