в поддержку проекта-голосования  НС :)

 

С 16 ноября 2009 года в Запорожье стартует проект-голосование «Дырявое ведро» инициированное гражданским движением «Народная Самооборона», цель которого - заставить представителей ЖКХ добросовестно и эффективно работать для горожан, а также определить и информировать горожан, какая из форм объединения в сфере ЖКХ является самой оптимальной и эффективной (ЖЭК, кооператив или объединение совладельцев многоквартирных домов).

В процессе сбора жалоб гражданское движение «Народная Самооборона» направит все поступившие жалобы горожан представителям ЖКХ для устранения недостатков в их работе. Кто из представителей ЖКХ недостатки не устранит – станет достойным участником проекта-голосования. «Победителей» проекта «Народная Самооборона» назовет в местных СМИ и на сайте «Народной Самообороны» (www.nso.org.ua) - 24.12.09г. Следите за публикациями. 

 

Участники проекта: ЖЭКи, ПРЭЖО, кооперативы, объединения совладельцев многоквартирных домов, инициативные жильцы города.

Сроки проведения проекта– голосование и принятие жалоб до 19.12.09г.; 

оглашение победителей проекта «Дырявое ведро» - 24.12.09г.;

Телефоны для голосования в Запорожье:        

212-01-75,    

270-13-15(Пн-Пт с 09-00 до 17-00).

Адреса для направления жалоб: 69006 г. Запорожье, пр. Ленина, 224, к.11. Руководителю «Народной Самообороны».

Или на Email:  nso_zp@mail.ru  

Сьогодення ставить нас перед фактом, що Україна стала незалежною вісімнадцять років тому. За цей час багато що змінилося у нашій державі, та ще багато що потрібно міняти.

Нажаль постійні суперечки між партійцями і кандидатами у Президенти дещо порушують радощі від свята нашої країни. Та це не заважило «Україні вперед» та «Християнському демократичному союзу», які об’єдналися у парламентський рух «Народна самооборона», провести незабутню акцію із велопробігом, зустрічами, концертом, виступами колективів з різних регіонів, іграми і салютом.

На «повноліття» нашої країни на о. Хортиця у м. Запоріжжя «народні самооборонці» зібралися зі всієї України, тут були й Херсон, й Хмельницький, й Севастополь з Сімферополем, Вінниця, Ужгород, Суми, Кривий ріг, Миколаїв, Одеса, Красноперекопськ, Донецьк, Дніпропетровськ та багато інших регіонів. Дехто поділився враженнями у перервах між піснями, які дарували на сцені, встановлену на площі Запорізького кінного театру, гурти «Хвилю тримай», «Мандри» та Марія Бурмака.

 

Артем, м. Миколаїв

- Можете пояснити, що тут відбувається і як ви сюди потрапили?

- Юрій Віталійович запросив нас усіх, актив партії «Вперед Україно» і народного руху «Народна самооборона» відсвяткувати День стяга та День незалежності. Ми за це йому вдячні: все на вищому рівні.

- А ви знаєте, чому саме Запоріжжя було обране для цього заходу?

- Так, звісно. Це ж історична родина козаків. Це історична родина України. Я вважаю, що більш вдалого місця для цього й годі обрати.

- А чому саме ви вирішили взяти участь у цій акції?

-  А я, мабуть, один з ярих активістів «самооборони» у Миколаєві. :)

Римма, м. Красноперекопськ

- Чи можете мені розповісти про себе, чому ви вирішили взяти участь у цій акції?

- Скоріш за все просто цікаво знати політику, брати участь у подібних заходах, відчувати себе причасною.

- Ви знаєте, що тут відбувається і чого ви очікуєте?

- Ми хочемо відпочити, послухати концерт, виступ лідера. Очікуємо, що добре проведемо час.

Сергій, м. Севастополь

- Я дивлюся, що ви з Криму, чому ви приїхали сюди? Що вас до цього побудило?

- Мені подзвонили друзі і запропонували взяти участь в акції. Я людина спонтанна, мені запропонували, от я і поїхав.

- А вам тут подобається?

- Звісно, я б тут залишився ще на місяць.

- А чого ви очікуєте від цього дійства?

- Не знаю, не замислювався. А взагалі очікую, що «Народна самооборона» допоможе у країні навести порядок.

Ганна, м. Сімферополь

- Що саме побудило вас приїхати на острів Хортицю?

- День Незалежності, свято. Мене сюди запросили друзі. Цікаво було подивитися на острів, на чайку, на саме кінний театр, на костюмовані вистави. Бо Самооборона влаштувала цей велопробіг та фестиваль не лише «для своїх», але й для всієї України, і велика подяка їм за це.

Настя, м. Харків

- Чи сподобалося вам на Хортиці?

- Так, я, звісно, тут вперше, мені сподобалася й природа, і люди, вони тут доброзичливі, дружні. Мені подобається організація того, що я тут бачу. Добрий концерт, хоч інколи й заважає розмовляти :) Ще мені сподобалася сценка про козацький куліш, яку поставила молодь із м. Суми, - смішно і дуже точно про нашу сучасну політичну ситуацію.

Максим, м. Запоріжжя

- Чи сподобалося вам свято, яке тут відбувається?

- Так. Якщо сказати чесно, то сюди було трудно дістатися, бо кінний театр, в якому проходить фестиваль, знаходиться далеко від основних трас, де ходить громадський транспорт. Та ті, хто сюди потрапив, думаю, як і я, не жалкують про це.

- Ось ви із Запоріжжя, можна сказати хазяїн свята, щоб ви хотіли сказати тим, хто приїхав з інших міст?

- Ну, я не хазяїн свята, я навіть не впевнений, чи можу я називатися «самооборонцем», бо мені ця партія хоч і притаманна, та в її склад я не входжу. А от іншим можу сказати, що острів Хортиця для мене є дійсно оплотом нашої української державності, і мені подобається, що українці з інших міст теж це розуміють.

Галина, м. Полтава

- Можете мені сказати, чи подобається вам тут?

- Звісно. Усе дуже добре, організатори потрудилися на славу. Я, навіть, не очікувала, що тут буде і Луценко Ю.В., думала, що це просто запорізька громада НС влаштовує це свято. Ще розумію, що і серед сучасних виконавців є ті, хто підтримує Самооборону. «Мандри», «Хвилю тримай» та Марія Бурмака зробили цьогорічний День незалежності незабутнім. Я міркувала куди саме їхати на свято: у Полтаві нічого подібного і бути не могло, а на Хрещатик у Київ я їздила того року – нічого особливого. А от острів Хортиця якось по-особливому впливає на те, що тут відбувається. Якийсь відчутний дух козацтва, відстоювання прав, вільності та незалежності живе тут і нагадує, що всі ми українці.

Тетяна, м. Дніпропетровськ

- Розкажіть мені як ви ставитеся до того, що відбувається у День незалежності тут на острові?

- Я з Християнського демократичного союзу. Ставлюся до всього з великою зацікавленістю, бо мене не обходить те, що коїться зараз на Україні. Мені не байдужо до майбутнього нашої країни, до майбутнього наших дітей і людей взагалі. Хочеться просто молитися за нашу державу, просити в Бога щоб він благословив усю Україну, всіх тих, хто керує нею, всіх людей, щоб розуміли, що Україні потрібно пережити цей період розбрату, щоб потім було з чим зрівнювати, коли вона дійсно встане з колін і розквітне.

 

Приїзд Ю.В. Луценка дещо підняв настрій і налаштував присутніх на Хортиці не лише на святковий настрій, але й на роздуми про політичне майбутнє України, бо не так скоро нам доведеться обирати тих, хто буде керувати нашою країною. Луценко Ю.В. наголосив, що нам потрібно вибрати того лідера, яких буде спроможним керувати країною для людей, а не заради своїх амбіцій та кишень.

Взагалі, всім присутнім сподобався сам захід, і те, що всі побачили, що у багатьох містах є небайдужа молодь, яку турбує те, що очікує нашу державу. І хочеться повторити слова Тетяни з Дніпропетровська – хай Господь благословить Україну, бо без Його благословення майбутнього в України не буде.

«Шановні друзі, усі ті, хто зібрався тут, на святому для кожного українця місці, на острові Хортиця. Я так саме, як і ви, хочу провести свято разом з танцями і музикою серед наших людей. Мене питали сьогодні у Гуляйполі і тут – чому я не в Києві, не на Хрещатику, не на параді, на якихось офіційних заходах? Скажу так: З кожним роком все частіше на них бути все важче і неприємніше стояти серед людей, які перетворили свою роботу на суцільну війну заради власних амбіцій проти власних людей. Тому я сьогодні поїхав у Гудяйполе, де відкрили пам’ятник Нестору Івановичу Махну, та приїхав сюди на Хортицю.
І ви знаєте, коли йшов по всьому цьому наметовому містечку, ходив серед людей, вони мене вразили, бо насправді, після поразок, помилок, нездалістю керувати державою, я нарешті бачу очі молоді, які знову повні енергії і віри в те, що в нас буде краще життя. Я пам’ятаю багато людей, які опускали очі, коли згадували про грудневі події 2004 року і про те, як напаскудили навіть й наші вожді нашу народну довіру. Я пам’ятаю як спльовували ми, коли сім місяців виборчої кампанії, яка завершувалася, до речі, тут у Запоріжжі як один голос переміг в парламенті, а в другий день знову почали війну між собою. Я пам’ятаю як всі ми розчаровано замовкали, згадуючи славні, все ж таки найкращі бачення майдану та інших ключових  політичних подій. Сьогодні я знову бачу багато молоді  якої горять очі, які знову готові відстоювати права, разом рости і відбудовувати.
Що я хочу сказати тут на Хортиці? Коли ми обирали у 2004 році нашого президента, розшматованій, розділеній, в пересвареній між собою країні, яку колишня влада і закордонні країни поділили на схід і захід, на північ і південь, і протиставили братів-українців один одному, ми вірили, що Ющенко стане наступним Богданом Хмельницьким, який об’єднає країну. Нажаль так не сталося. Якщо згадувати історичні паралелі, то він став одним із отаманів, які довели країну до руїни. Це той час української історії, коли лівий берег мав свого гетьмана, а правий свого. І дубасили один одного українці аж до того часу поки не втратили державу, здобуту Хмельницьким та його військом. Тут на Хортиці, в той момент руїни, сидів найвідоміший кошовий отаман запорозького війська Іван Сірко, який не кланявся ні право бережному, ані лівобережному гетьману, а підтримував тільки тих, хто думав про людей і про державу. Тому саме тут сьогодні в День Незалежності на Хортиці я хочу сказати – «Народна самооборона» єдина парламентська політична партія, яка свідомо не висуває свого кандидата в президенти, яка свідомо бере приклад з Івана Сірка і підтримає тільки сильного лідера, який буде працювати не на лівий берег і не на правий, а на цілу Україну, для всіх українців. В ці вибори ми будемо вашим оком і вашим голосом. Ми не висуваємо свого кандидата в президенти, бо не хочемо бути черговими кандидатами, які плодяться як кролики, але толку з них все рівно не буде. Ми хочемо, щоби люди почули наш голос, а для цього потрібно, щоб вони нам вірили, тому сьогодні хочу сказати до всіх українців: і я і мої побратими з «Народної самооборони» не беруть участь у виборчій кампанії для того, щоб самих себе поважати і для того, щоб люди, поважаючи нас, почули нас. Цього разу голосуємо тільки після того як подумаємо. Не серцем, не емоціями, не за тих де хто народився і на якій мові говорить, а тільки коли подумаємо і оцінимо, що конкретний кандидат дасть нам і нашій державі. І віримо не словам, а конкретним справам. Я сьогодні не приїхав з готовою відповіддю. Знаю лише одне: ми маємо обрати сильного лідера.
Українська історія, і стара і сучасна, свідчить – якщо слабий лідер, то слаба й держава, яку не поважають у світі, зубожила народ, який не любить своїх правителів, а інколи й ненавидить їх, часто призводить до втрати державності. І хто б як не ставився до української політики, шановні українці, як би ми з вами всі жили, і ким би ми всі з вами були, і про щоб думали і говорили, як би співали і що б їли, якби сьогодні в Кремлі за наш вирішували наші проблеми? Тому ми маємо мати сильного лідера нашої незалежної української держави. Хто ним стане – покаже час, єдине прошу, думайте, аналізуйте, і зробить вибір для себе. Не задля продажних політиків, не задля їхніх амбіцій, а для себе. «Народна самооборона» для всіх кандидатів на престол вам розкаже. І перед тим як голосувати, кожен з вас подумайте не про те, які вони класні, а що вони вам дадуть і яка держава після цього буде. Давайте послухаємо їх, а потім разом подумаємо відсіємо полову, залишимо конкретні справи, які вони зробили і наймемо для влади, для себе нового лідера держави. «Народна самооборона» в цьому буде народним голосом, народним контролем. Ми не підемо на вибори, але скажемо про всіх правду, про тих хто хоче черговий раз прошмигнути до влади, не давши нам гарантії того, що буде служити людям.
Відходячи від сумного хотів би повернутися до свята. Шановні друзі, я дійсно радий бачити багато молоді тут з такими палаючими очима, дякую за теплий прийом. І хотів би побажати вам, щоб цей день народження нашої країни, найбільше свято нашої батьківщини, кожен з нас знову згадав, що все залежить тільки від нас. Все в наших руках і від того як кожен з нас вміє не розпорошуватись, не ощітинюватись, не просити милостині, а стискати руку в кулак. Слава Україні!»